Спудей Тусовий
Повідомлень: 4
Шановні адміністратори сайту!
Світлана Богдан просить ще виправити помилки в поезії "У запаленім горлі ранку деренчать голоси пташині", яка розміщена серед інших її поезій у відділі Лауреати (другою за рахунком). не знаю, звідки брали цей текст, я надсилала його добре вичитаним, а зараз там купа пропущених розділових знаків і одруківки. Будь ласка, якщо можна, нехай цей вірш має такий вигляд:
Немає жодної різниці
Богдан-Олег Горобчук
[/b]
У запаленім горлі ранку деренчать голоси пташині.
Ну, заповни мене хоч ними, все одно я пуста колиска.
Ці розкладені паралелі, ці висотки, що прісно й нині,
З дня на день асфальтують мозок - шар за шаром - безмовним тиском.
Я слухняна і не міркую, механічно біжу по колу:
Тисну кнопки, роблю покупки і поповнюю свій рахунок.
Де ж бо далі, вже липень липня, і на місто таки я хвора,
І чи мають ще мапи світу хоч якийсь до нього стосунок?
У розпачливім горлі ранку - гімн подобі життя пропащій:
Небесам, що постійно сині, і землі, що постійно знизу.
Саме вчасно виходжу з дому, знаю, де маю йти і нащо, -
Все одно я пуста, як бубон, - по дорозі чи по карнизу.
Як давно не лунала пісня мурашиних сріблястих лапок!
Порожнеча така, що навіть нема імені для такої.
Є лиш звістка блага, що з мене не залишиться ні уламку,
Коли всі балаганні шатра врешті згорнуться у сувої.
Хоч у ритмі коліс вагонних стукотить мені кров у скронях,
Тільки знаю світобудову, що не скажуть жодні дзеркала:
Зверху - добра Його долоня, знизу - добра Його долоня,
А між ними усе вмістилось, що уміщеним бути мало.
